Понедельник, 02 декабря 2013 06:10

Реабілітаційному центру "Жемчужинки" потрібна будь-яка допомога Избранное

Автор
Оцените материал
(0 голосов)

 Перш ніж повідати Вам історію про створення одного реабілітаційного центру для дітей, хотілося б сказати про свою невеличку причетність до неї. Хоча ні. Не історія. Це життя людини. Говорити доводитися червоніючи й опускаючи очі. Справа в тому , що в одному з магазинів нашого міста стоїть прозора скринька. До неї бажаючі кладуть гроші хто скільки може. Я теж поклала купюру невеликого номінала. У чому сором запитаєте? ! У тому що я майже не глянула на фотографію і напис на коробочці …

 Через якийсь час мені пощастило познайомитися з жінкою, що безпосередньо пов'язана з прозорою скринькою, людьми зображеними на ній та грошима, що лежали там. А як наслідок усвідомити свій сором - свою неуважність до світу, що оточує мене ( до його зверненнями до мене), до чужих переживань і прохань .

Цією жінкою виявилася Ольга Ашиткова . Відразу скажу - про таких людей говорять «сіль землі» . Вона та людина яка придумала і створила центр інвалідів, дітей- інвалідів та їх батьків " Перлинки ". А тепер докладає масу зусиль аби він розвивався.

Сказати, що це непосильна праця - це буде і правда і неправда. Правдою буде те, що для нашого міста це виявилося дійсно непідйомним завданням. Тоді як для Ольги Михайлівни це питання - головна тема її життя.

Ольга Михайлівна з великою вдячністю говорить, про всіх хто допомагав і допомагає, вносить свою маленьку лепту у створення центру так необхідного діткам-інвалідам та й власне взагалі місту, його соціальній і моральній складовій. 

Звичайно, трапляється коли на звернення про допомогу Ользі Михайлівні дають обіцянку, або взагалі ніяк не реагують. Але ж так віриться, що всі хто обіцяв допомогти, обов'язково дотримає слово. Адже цеглинка, яка закладається людиною на добру справу помічена Самим Господом, а значить не залишиться безслідним і повернеться людині сторицею (стократ).   

Гроші на ремонт для центру збираються, що називається усім світом. Проводяться благодійні акції, благодійні концерти. Допомагають щоразу одні й ті самі особи.

Допомога йде, хоча на жаль цього всього ще поки дуже мало, адже у будівлі окрім стін все підлягає ремонту, заміні та придбанню спеціального обладнання.

Трапляються на шляху у голови центра м'яко кажучи дивні люди, які мають своє далеке уявлення про центр, його справи, дітей та їх батьків, що відвідують центр. 

А скільки мрій лежить в проекті розвитку центру... 

Перешкод стільки - просто диву даєшся, як їх можна подолати! Але головне те, що є однодумці, колеги, небайдужі... 

Поспілкувавшись із засновницею центру, мимоволі з'являється роздум - хтось за все своє життя птахам крихти не кинув (місця в маршрутці не звільнив), а хтось безкорисливо, з власної волі візьметься за велику і складну справу і назве її справою свого життя.

Другу половину нашої розмови, дивлячись на ці стіни, на всю обстановку, в моїй голові постійно виникало питання - як їй це вдається, не маючи ніяких постійних надходжень — вірити, - ні, знати, що центр буде. Відповідь виявилася однозначною. Віра в Бога, а звідси і сили, і надія, і впевненість, і все те що необхідно для реалізації задуманого.

Очевидно одне, Ольга Ашиткова потребує допомоги, центр потребує допомоги, діти потребують допомоги, вони не можуть чекати коли нарешті наша держава буде здатна подбати про них і за державний кошт збудують центр. Їм допомога потрібна ще вчора, тому це стає справою кожного.

Повернемося до того з чого почали - з прозорої скриньки ...

Населення нашого міста становить понад 60.000 тисяч осіб.

Давайте всі разом побудуємо реабілітаційний центр який так потрібен дітям!

Прочитано 781 раз Последнее изменение Понедельник, 02 декабря 2013 06:20

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены