Среда, 16 мая 2018 12:11

Новини Лозівської ОДПі від 15.05.2018

Автор
Оцените материал
(0 голосов)

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

Платники єдиного податку Харківщини з початку року поповнили місцеві бюджети на 820,2 мільйони гривень

Підприємцями-фізичними особами, юридичними особами та аграріями, що перебувають на обліку в податкових інспекціях Харківської області та які обрали спрощену систему оподаткування, протягом січня-квітня 2018 року сплачено 820,2 млн.грн. єдиного податку. В ГУ ДФС у Харківській області відзначають збільшення надходжень з аналогічним періодом минулого року на 165,7 млн.грн.

Основну частину надходжень забезпечили фізичні особи – підприємці, які сплатили майже 581,7 млн. грн., що на 108,4 млн. грн. більше, ніж в минулому році. Юридичні особи спрямували до бюджету 133,0 мільйона гривень, що на 31,1 млн. грн. більше, ніж минулого року.

Четверта група «спрощенців» - це суб’єкти підприємництва аграрної галузі. Відтак, від місцевих аграріїв за січень –квітень 2018 року надійшло 105,6 млн. грн. єдиного податку, що на 26,2 млн. грн. більше, ніж минулого року.  

В ГУ ДФС області повідомили, найчисленішою групою платників єдиного податку є друга група – 48441 осіб. На друге місце вийшла третя група  - 37456  фізичних та 1072 юридичних  осіб – 38528 платників. Першу групу обрали 14424  платників. На четвертій групі  - 1552 платників.

 

Харківські митники виявили наркотик на магнітах

Напередодні у пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники виявили 105 грамів наркотичної речовини.Під час усного декларування пасажири та водій автобусу сполученням «Запоріжжя – Москва» заявили про відсутність будь-яких заборонених предметів. Але в ході подальшого контролю автобусу за допомогою службового собаки  між опалювальною батареєю та підлогою автобусу було виявлено прозорий поліетиленовий пакунок з речовиною білого кольору, закріплений за допомогою магнітів. Відносно водія автобусу був складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Склад речовини буде встановлено експертизою.

 

До уваги платників ПДВ: зміни до декларації!

Наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903( «Офіційний вісник України» від 04.05.2018 № 35 ) розроблено відповідно до п. 201.15 ст. 201 та п. 51 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ зі змінами та доповненнями.

Наказом № 381 затверджено зміни до форми податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) (далі – Наказ № 21).

Крім того, Наказом № 381 затверджено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом № 21.

Також Наказом № 381 встановлено, що таблиця 1.2 «Відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації з ПДВ (крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1))» Розрахунку коригування сум ПДВ (Д1) додатка 1 до податкової декларації з ПДВ та таблиця 1.2 «Відомості про суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, складених з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації з ПДВ (крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН і податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5)), включені до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди» Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) додатка 5 до податкової декларації з ПДВ, форма якої затверджена Наказом № 21, заповнюються одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається податкова декларація з податку на додану вартість, з урахуванням змін, внесених цим наказом.

Наказ № 381 набирає чинності з 01.06.2018.

 

Про затвердження Порядку розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

02.05.2018, з дня офіційного опублікування ( «Офіційний вісник України» від 02.05.2018 № 34) набула чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 21.02.2018 № 4-2, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.03.2018 за № 334/31786, якою затверджено Порядок розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).

Порядок розроблено відповідно до пункту 97 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).

Порядок визначає механізм здійснення розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченого частинами тринадцятою і чотирнадцятою статті 8 Закону № 2464.

 

З 1 липня 2018 року запроваджуються нові марки акцизного податку для тютюнових виробів (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок)

КМУ затвердив нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок) своєю постановою від 04.04.2018 №257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів». Постанова набрала чинності з дня її опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» від 13.04.2018 N 71 (крім пп. 2 і 3 пункту 1, пункту 3 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 липня 2018 року). Марки акцизного податку нового зразка запроваджуються з 1 липня 2018 року.

ДФС України доручено забезпечити виготовлення до 25 червня 2018 року марок акцизного податку нового зразка для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок), а також їх продаж в установленому порядку

 

Легалізація заробітної плати

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.

У разі порушення порядку подання повідомлення застосовуються санкції як за інші порушення законодавства про працю. Так, роботодавця можуть притягнути до відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 1 мінімальної заробітної плати – 3723 грн. Штраф стягується не за кожне порушення, а в цілому за всі інші порушення трудового законодавства, зафіксовані під час перевірки. На посадових осіб роботодавця можуть накласти адміністративний штраф у розмірі від 510 до 1 700 грн.

Штрафні санкції застосовуються контролюючим органом за  не дотримання працедавцем законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).  Зокрема, у разі виявлення під час перевірки фактів не дотримання працедавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якщо ці дії призвели до порушення таким працедавцем правил нарахування, утримання та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, а також порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків, контролюючий орган визначає суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, керівником контролюючого органу (його заступником) приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, передбачених ст.123 та ст.119 ПКУ.

Крім цього, уповноважені на те посадові особи контролюючих органів за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державних податкових інспекцій за встановленою формою відомостей про доходи громадян, притягають винних осіб до адміністративної відповідальності згідно зі ст.163 прим.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.     

У разі встановлення фактів умисного ухилення від сплати податків, зборів, платежів винні особи, у порядку визначеному законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності, передбаченої ст.212 КК України.

 

Подолаємо корупцію разом! Вимагають неправомірну вигоду? Зловживають службовим становищем?

У процесі податкового та митного контролю, посадові особи органів ДФС вимагають від Вас грошові кошти, іншу неправомірну вигоду для «вирішення» проблемних питань або зловживають службовим становищем, необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

- не вчиняти будь-яких дій або натяків, які можуть сприйматись як готовність або відмова надання неправомірної вигоди;

- не брати ініціативу на себе, дозволити службовцеві повідомити Вам якомога більше інформації;

- поцікавитися про гарантії вирішення Вашого питання, уважно вислухати і запам`ятати запропоновані Вам умови;

- знайти привід для перенесення остаточної відповіді на майбутнє;

- невідкладно проінформувати управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС.

Слід зазначити, що про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС можна повідомляти за телефоном сервісу ДФС України «Пульс» 0800-501-007 (напрямок «4»). Сервіс «Пульс» працює цілодобово.

 

Порядок подання податкової звітності в електронному вигляді

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок), що визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу (далі – СЕД).

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору, яка направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку платника. Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього - електронна печатка (п. 4 розд. ІІІ Порядку).

Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання платником другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу (п. 8 розд. ІІІ Порядку).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді. Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (пп. 4, 5 розд. ІІ Порядку).

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

До уваги платників податку на додану вартість!

Згідно з п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку № 117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема:

· порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;

· пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ, що РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.

Враховуючи вищевикладене, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в РК та ПН, яка коригується.

 

Чи подавати уточнюючу форму №1ДФ, коли донараховано доплату за попередній квартал?

У разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку за ф. №1ДФ такі нараховані доходи на користь платників податків.

Тому якщо працівникові в звітному місяці донараховано доплату до заробітної плати за попередній квартал, то суми донарахувань відображаються в формі №1ДФ у тому кварталі, в якому здійснюється їх нарахування. І уточнюючу форму №1ДФ подавати не потрібно.

 

Чи подається звіт з ЄСВ, коли немає найманих?

У такому випадку звіт з ЄСВ за найманих працівників подавати не потрібно.Так, як СГ не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт щодо сум нарахованого ЄВ за найманих працівників до органів доходів і зборів таким суб’єктом господарювання не подається. Це передбачено пунктом 11 розділу ІІ Порядку № 435.

 

Новий Реєстр неприбуткових установ та організацій: порядок включення релігійних організацій

Згідно із змінами до абзацу третього п. 34 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ релігійні організації, які відповідають вимогам абзацу другого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Нагадаємо, що неприбутковою організацією є організація, яка утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Релігійні організації утворюються у порядку, визначеному Законом України від 23 квітня 1991 року №987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №987) та іншими законодавчими актами, виданими відповідно до нього.

Згідно зі ст. 13 Закону №987 релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Цивільним кодексом України встановлено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №755) відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі – державна реєстрація), регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Частиною першою ст. 4 Закону №755 встановлено, що одним з основних принципів державної реєстрації є обов’язковість державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Враховуючи вищезазначене, до нового Реєстру неприбуткових організацій включаються релігійні організації, які утворені і зареєстровані відповідно до Закону №987 та, відповідно до Закону №755, включені до ЄДР.

 

Чи має право державний службовець на податкову соціальну пільгу?

Відповідно до п. 169.1 ст. 169 ПКУ, з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно із пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ.

Водночас, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою КМУ від 29.12.2010 № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Отже, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100 - відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви за умови, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, що дорівнює  розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень  ( у 2018 році – 2470 грн).

 

Оновлення інформації про об’єкти оподаткування

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці повинні інформувати податкову інспекцію за основним місцем обліку про всі наявні об’єкти оподаткування.

Об’єкт оподаткування – це будь-яке майно та дії, у зв’язку з якими у суб’єкта господарювання виникає обов’язок зі сплати податків: оренда чи придбання офісного приміщення, магазину, обладнання, транспорту  й інше.

Повідомляти податкову потрібно у випадку, коли об’єкт оподаткування з’являється, змінюється (стає іншим його тип, найменування, місцезнаходження, стан чи вид права на нього), втрачається (стає непридатним до використання, повертається власнику, продається тощо).

Для надання цієї інформації використовують форму 20-ОПП – Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадяться діяльність. При цьому, слід пам’ятати, що у формі відображаються усі об’єкти: як орендовані, так і ті, що перебувають у власності, в користуванні інше.

Під час подання  повідомлення вперше в ньому показують усі об’єкти оподаткування, а надалі – лише нові й ті, за якими відбулись зміни.

Подається повідомлення ф. 20- ОПП упродовж 10 календарних днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування, тобто дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування  або розпорядження об’єктом.

Якщо відбулися зміни з об’єктами, зазначеними в раніше поданому повідомленні, слід також протягом 10 днів надати форму з новими даними.

Дане повідомлення можна надіслати в електронному вигляді або подати в паперовому варіанті – особисто до Центру обслуговування платників чи поштою.

 

Сума вартості путівок на оздоровлення від працедавця: що з оподаткуванням у 2018 році?

Відповідно до абзацу другого пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку на доходи фізичних осіб та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році – 18 615 гривень).

 

За якою формою подаються письмові пояснення та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної?

Відповідно до п. 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку № 117, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 852-ІV «Про електронний цифровий підпис», № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827.

Згідно із п. 17 Порядку № 117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J/F 1312602, яка включає у себе додаток за формою, J/F 1360102 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Обмеження пов’язане з обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від ДФС служби України. Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.

 

ПАМ’ЯТКА

для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на 2018 рік

 

Розмір мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму у 2018 році

Відповідно до статті 8 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон № 2246) мінімальна заробітна плата у 2018 році з 1 січня становить:

- у місячному розмірі 3 723 гривні;

- у погодинному розмірі 22,41 гривні.

Прожитковий мінімум на 2018 рік визначений статтею 7 Закону № 2246 та складає:

на одну особу у розрахунку на місяць:

з 1 січня – 1 700 гривень,

з 1 липня – 1 777 гривень,

з 1 грудня – 1 853 гривні;

для основних соціальних і демографічних груп населення:

для дітей віком до 6 років:

з 1 січня – 1 492 гривні,

з 1 липня – 1 559 гривень,

з 1 грудня – 1 626 гривень;

для дітей віком від 6 до 18 років:

з 1 січня – 1 860 гривень,

з 1 липня – 1 944 гривні,

з 1 грудня – 2 027 гривень;

працездатних осіб:

з 1 січня – 1 762 гривні,

з 1 липня – 1 841 гривня,

з 1 грудня – 1 921 гривня;

осіб, які втратили працездатність:

з 1 січня – 1 373 гривні,

з 1 липня – 1 435 гривень,

з 1 грудня – 1 497 гривень.

Ставки єдиного внеску

Відносини у сфері державної політики з адміністрування ЄВ регулюються виключно Законом № 2464).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 2464 ЄВ для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

Таким чином, з 01.01.2016 введена єдина ставка єдиного внеску для усіх видів доходів у розмірі 22 відсотки, крім:

- підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, на доходи найманих працівників – інвалідів розмір ставки єдиного внеску складає 8,41 % (частина 13 статті 8 Закону № 2464);

- підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці, для яких ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 5,3 % бази нарахування (частина 14 статті 8 Закону № 2464);

- підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці, на доходи працюючих осіб з інвалідністю ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 5,5 % (частина 14 статті 8 Закону № 2464).

 

База нарахування єдиного внеску для ФОП

платників єдиного податку

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками ЄВ є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 визначено, що ЄВ для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, базою нарахування ЄВ для ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп для себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ та не менше розміру мінімального страхового внеску, встановлених Законом № 2464.

Максимальна величина бази нарахування ЄВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону № 2464).

Враховуючи розмір єдиного внеску (22 %) та норми Закону № 2246 у 2018 році:

мінімальна сума єдиного внеску становить 819,06 грн (3 723 грн х 22%);

максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить 55 845,00 грн (3 723 грн х 15);

максимальна сума єдиного внеску складає 12 285,90 грн (3 723 грн х 15 х 22 %).

 

До уваги ФОП на загальній системі оподаткування;

осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та

членів фермерського господарства

Для ФОП на загальній системі оподаткування; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, ЄВ нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464).

Нагадуємо, що незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій, а також медичній, юридичній практиці, у тому числі адвокатській, нотаріальній діяльності, або провадження особою релігійної (місіонерської) діяльності, іншої подібної діяльності (пункт 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464).

 

Деякі питання сплати ЄВ

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 12 статті 9 Закону № 2464 ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника ЄВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходів).

 

Платники, які звільняються від сплати єдиного внеску та подання звітності

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464 визначено, що ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 розділу III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905) зі змінами (далі – Порядок № 435), Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ за формою № Д5 (додаток 5) зазначеними особами не подається.

Вищевказані норми не застосовуються до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

 

Порядок звітування та сплати ЄВ страховиками

з/п

Тип платника

Порядок звітування

Порядок сплати

періодичність

дата

періодичність

дата

1.

Юридичні особи (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464)

щомісячно

протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця

щомісячно

не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (крім гірничих підприємств)

2.

Юридичні особи – гірничі підприємства (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 )

щомісячно

протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця

щомісячно

не пізніше 28 числа місяця, наступного за звітним

3.

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування за себе (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464)

1 раз на рік

до 10 лютого року, що настає за звітним роком

щоквартально

до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок

3.1

за найманих осіб (у разі їх наявності)

щомісячно

протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця

щомісячно

не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним

4.

Фізичні особи – платники єдиного податку (1-ої, 2-ої та 3-ої груп) за себе (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464)

1 раз на рік

до 10 лютого, що настає за звітним роком

щоквартально

до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок

4.1

за найманих осіб (у разі їх наявності) (крім платників єдиного податку 1-ї групи)

щомісячно

протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця

щомісячно

не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем

5.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність за себе (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464)

1 раз на рік

до 01 травня року, що настає за звітним роком

щоквартально

до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок

5.1

за найманих осіб (у разі їх наявності)

щомісячно

протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця

щомісячно

не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним

6.

Члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах за себе (п. 5¹ ч. 1 ст. 4 Закону № 2464)

Визначення періодичності та строків подання звітності можливе після внесення змін до Порядку № 435

щоквартально

до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок

 

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

 

Громадяни до 1 серпня зобов’язані сплатити податок на доходи, зазначений у декларації про майновий стан і доходи

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.

На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

 

Про сплату податку на нерухомість при продажу

Згідно з пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.

 

Звірка щодо наявних об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості

Звертаємо увагу власників об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

   -  об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

   -  розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

   -  права на користування пільгою із сплати податку;

   -  розміру ставки податку;

   -  нарахованої суми податку.

Зважаючи на наближення термінів вручення податкових повідомлень-рішеньпро сплату суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з метою уникнення неточностей при його  нарахуванні, ОДПІ запрошує власників  об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості для проведення звірки щодо наявних об’єктів оподаткування.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

У торговому приміщенні площею менше 20 кв. м СГ не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв

Відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Отже, у торговому приміщенні торговельною площею менше 20 кв. м СГ не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв, крім пива, оскільки реалізація пива здійснюється без обмеження площі.  

 

Прочитано 20 раз
Другие материалы в этой категории: « Новини Лозівської ОДПі від 07.05.2018

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены



Anti-spam: complete the taskJoomla CAPTCHA