Понедельник, 25 июня 2018 09:49

Новини Лозівської ОДПі від 25.06.2018

Автор
Оцените материал
(0 голосов)

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

 

Реквізити нових рахунків для сплати податків із 2 липня

Лозівська ОДПІ повідомляє, що з 02 липня 2018 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків та зборів до державного та місцевого бюджетів.

Стосовно реквізитів нових бюджетних рахунків для правильного їх заповнення у розрахункових документах сплату податків і зборів звертатися за телефонами 7-04-05 та 5-12-07.

 

До уваги платників ПДВ щодо роботи Єдиного реєстру податкових накладних

30 червня (субота) 2018 року вважаються операційними днями, протягом яких здійснюватиметься прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування для реєстрації в  ЄРПН. Операційний день триває з 8-ї до 20-ї год.Підтвердженням про прийняття податкової накладної до ЄРПН є квитанція, дата та час зафіксовані у квитанції є датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до ДФС.

28 червня (четвер), 29 червня (п’ятниця) та 1 липня (неділя) 2018 року є святковими та вихідними днями, які не вважаються операційними днями та  протягом яких ЄРПН не функціонуватиме.

 

На соціальне забезпечення мешканці Харківщини направили 4,8 млрд. грн. ЄСВ

З початку поточного року платники регіону сплатили  4 793,6 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 842,3 млн. грн. (до зрівняння у січні-травні 2017 року ЄСВ надійшло 3951,3  млн.грн.). індикативний показник ДФС України виконано на 108,9 відс., додатково надійшло 389,9 млн. гривень.

Зокрема у травні п.р. сума надходжень ЄСВ склала 980,9 млн.грн. Досягнуто ріст збору до минулого року на 163,7 млн. грн.

 Проінформували в ГУ ДФС у Харківській області і щодо динаміки надходжень. У січні 2018 року – 873,3 млн. грн, лютому – 929,1 млн. грн, березні – 947,4 млн. грн, квітні – 1 062,8 млн. грн, травні – 980,9 млн. гривень.

 

З 1 липня 2018 року встановлюються нові соціальні стандарти

Лозівська ОДПІ нагадує, що Законом «Про державний бюджет України на 2018 рік» України від 07.12.2017 № 2246 встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення та розмір мінімальної заробітної плати.

Слід зазначити, що вищевказані показники впливають на розміри соціальних виплат, мінімальних пенсій, а також податкових соціальних пільг.

Так, з 1 липня 2018 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць − 1 777 грн.

Для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2018 року встановлюються такі показники прожиткового мінімуму:

· для дітей віком до 6 років −1 559 грн.;

· для дітей віком від 6 до 18 років − 1 944 грн.;

· для працездатних осіб – 1 841 грн.;

· для осіб, які втратили працездатність − 1 435 грн.

Мінімальна заробітна плата, з початку 2018 року, складає у місячному розмірі – 3 723 грн., у погодинному розмірі − 22,41 грн. Станом на 1 липня 2018 року мінімальна заробітна плата не змінюється.

Звертаємо увагу, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

 

Не пізніше 1 липня органи місцевого самоврядування повинні надіслати ДФС копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та зборів

Відповідно пункту 12.3 статті 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначені статтею 7 Кодексу.

Згідно підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.

Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Кодексу у разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

В Лозівській ОДПІ звертають увагу керівників органів місцевого самоврядування, що постановою  Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», затверджені форма типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та форма типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Виходячи з цього копії прийнятих рішень щодо ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, або змін на 2019 рік необхідно надавати згідно типових форм.

Постанова КМУ від 24 травня 2017 № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

 

Практиканти й трудові договори: нюанси

Відповідно до ст. 14 ПКУ працівником є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Порядок оформлення трудових відносин із працівниками визначено законодавством про працю України.

Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник може бути допущений до роботи після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органів Державної фіскальної служби.

Практична підготовка осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними закладами вищої освіти договорами або у їх структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку. Керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити створення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.

Порядок проведення практики студентів вищих навчальних закладів України затверджено наказом Міносвіти України від 08.04.93 р. № 93. Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання і творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Практика студентів є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах і передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів. За наявності вакантних місць студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики. При цьому не менше 50 % часу відводиться на загальнопрофесійну підготовку за програмою практики. Під час практики у період роботи на робочих місцях і посадах з виплатою заробітної плати за студентами (учнями) зберігається право на одержання стипендії за результатами підсумкового контролю.

Таким чином, у разі проходження практики студентами вищих навчальних закладів без зарахування їх на штатні посади трудові відносини між практикантом і підприємством, установою, організацією не виникають. У разі зарахування студента на штатну посаду з ним укладається трудовий договір шляхом оформлення наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та з повідомленням органів ДФС.

 

Змінили основне місце обліку - поновіть електронні ключі

У разі зміни адреси місця обліку СГ або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

 

«Пульс» - унікальний сервіс зворотного зв’язку податкової служби з платниками податків

Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, про можливі корупційні дії з їхнього боку за номером гарячої лінії антикорупційного сервісу «Пульс» – (044)284-00-071 . Інформація приймається цілодобово.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

 

У разі звільнення працівника протягом місяця, ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати

Відповідно ч.5 ст. 8 Закону № 2464 у разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄCВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. 

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.  

 

Визначаення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води

Порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати за спеціальне використання води (далі-Рентної плати), встановлений ст. 255 ПКУ , передбачає, що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 ПКУ споживачами.

Разом з тим в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за № 593/28723 (далі - Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування Рентної плати). До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об'єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:

обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належать до споживачів, визначених у п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ (далі - Задоволення питних потреб), податкові зобов'язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб- рядок 8,

оскільки податкове зобов'язання (р. 11) не виникає, то для цілейфункціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «0» (нуль);

обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затвердженні Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі - Власні технологічні потреби), податкові зобов'язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб - рядок 8,

коефіцієнта 0,3 - рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 ПКУ та Порядку обчислення Тарифу),

ставки Рентної плати для відповідного водного об'єкта - рядок 9;

обсяги води, що постачено споживачам, які згідно з Порядком не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ (далі - Потреби вторинних споживачів), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потребвторинних споживачів-рядок 8,

оскільки податкове зобов'язання (р. 11) обчислюється за ставкою визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «1» (один),

ставки Рентної плати для відповідного водного об'єкта - рядок 9.

Лист ДФС України  від 08.05.2018 №1388/4/99-99-12-02-03-13.

 

«Зміни щодо проведення розрахункових операцій з 1 червня у 2018 року»

Про зміни з 1 червня до порядку ведення касових операцій

Зміни до Постанови Правління НБУ від 29 грудня 2017 року №148, якою встановлений порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні були внесені Постановою Правління НБУ від 24.05.2018 №54. Постанова №54 була оприлюднена на Офіційному інтернет-представництві НБУ 31 травня і діє з 1 червня 2018 року.

Нові форми касових документів, які необхідно використовувати, діють не з 5 січня, а з 1 липня 2018 року. Це:

- відомості на виплату готівки;

- прибуткового касового ордера (форма № КО-1);

- видаткового касового ордера (форма № КО-2);

- журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (форми № КО-3 та КО-3а);

- касової книги (форма № КО-4);

- книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки (форма № КО-5);

- акта про результати інвентаризації наявних коштів;

- акта про перевірку дотримання порядку ведення операцій із готівкою

На даний час і до 30 червня 2018 року (включно) діють форми касових документів попереднього зразка, затверджені постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637.

 

Нове визначення «оприбуткування готівки»

Як змінювалось визначення «оприбуткування готівки» з 5 січня та як це було до набрання чинності Постановою №148.

Зверніть увагу, тепер «оприбуткування» визначено окремо для суб’єктів, які приймають готівку в касу, для ФОП, які оприбутковують готівку у Книгу обліку та для суб’єктів, які застосовують РРО та/або КОРО.

Отже,

1. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

2. Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

3. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах ФОП, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО

І ще одна важлива зміна за Постановою №54 – встановлений термін для розробки та затвердження порядку оприбуткування готівки в касі та порядку розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій – до 30 червня 2018 року (включно).

Нагадуємо, за чинними нормами установа/підприємство зобов'язане розробляти та затверджувати внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства на підставі Положення №148, у якому максимально враховувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів [внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку].

А для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам цього Положення та не суперечити законодавству України. Повторюємо, розробити і затвердити порядок треба до 30 червня (включно).

 

Ліміт каси – що важливо

Лозівська ОДПІ наголошує, що до 30 червня можна користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності Постановою №148 та до цієї дати розробити порядок розрахунку ліміту каси.

 

Яка процедура розрахунку ліміту залишку готівки в касі?

Рекомендуємо детально опрацювати позицію ДФС у базі ЗІР, категорія 109.16.

Відповідно до п. 48 розд. V Положення № 148 установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання нимготівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог:

1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки -щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів.

Підприємства (юридичні особи), які здійснюють страхову діяльність та діяльність з випуску і проведення лотерей, установлюють строки здавання готівкової виручки (готівки) для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів, з урахуванням специфіки їх функціонування (режиму роботи у вечірні години, вихідні та святкові дні) та обсягів виручки, що здається, але не рідше одного разу на п’ять робочих днів.

Крім того, відповідно до п. 49 розд. V Положення № 148 підприємства, які працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку) до банку через відсутність відповідної умови у договорі, укладеному з банком на інкасацію коштів, здають таку готівкову виручку (готівку) через банкомати / програмно-технічні комплекси самообслуговування в день її надходження до каси підприємства або безпосередньо до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Строки здавання готівкової виручки (готівки), установлені п. 48 Положення №148, узгоджуються установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами з банком і обов’язково визначаються в договорах банківського рахунку між установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами та банками.

Установа/підприємство, яка/яке в окремі дні не має перевищення ліміту каси, має право в ці дні не здавати в установлені строки готівку. Порядок проведення інкасації коштів та випадки непроведення інкасації коштів визначаються в договорі на інкасацію коштів. Сума залишку готівки за день, у якому не було інкасації з вини банку, не є перевищенням ліміту каси установи/підприємства.

Поряд з тим, п. 50 розд. V Положення №148 визначено, що установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі Положення №148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи. Установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства - юридичної особи, небанківської фінансової установи.

Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.

Окремо зазначаємо, що п. 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Разом з тим, ДФС України пропонує для отримання роз’яснення з порушенного питання СГ звернутись до НБУ, як до розробника Положення №148.

 

Яка відповідальність передбачена за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах підприємства?

Відповідно до ст.1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується штрафна санкція у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

 

Граничні суми готівкових розрахунків – нагадування про нормативи та новація

Суб’єкти господарювання проводять розрахунки:

- між собою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі 10 000 гривень;

- з фізичними особами протягом одного дня – у розмірі 50 000 гривень – п.6 Положення №148;

Фізичні особи проводять розрахунки:

- із СГ протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі 50 000 тисяч гривень п.7 Положення №148.

- між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню – у розмірі 50 000 гривень – п.7 Положення №148.

Що змінилося

Тепер і фізичних осіб зобов’язано дотримуватися нормативу щодо готівкових розрахунків із підприємствами та ФОП у сумі до 50 000 гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Решта – по безготівковому розрахунку.

Наведені вище обмеження як і раніше, не стосуються:

1) розрахунків СГ з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження.

 

Про адміністративну відповідальність підприємців та посадових осіб юросіб за перевищення граничної суми готівкових розрахунків

Відповідно до ст. 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сумм розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на ФОП, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн. до 3400 грн.)

Повторно за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн. до 17000 грн.).

 

Питання застосування КОРО

СГ, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1. підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2. здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

3. обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО. – прописано у п.11 нової редакції Положення №148.

 

Що свідчить про здавання виручки до банку

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб'єктів господарювання, тепер є примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача. Попередня редакція: «копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача».

 

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг)

Постанова КМУ від 18 грудня 2017 №984. Вона вносить зміни до постанови КМУ від 23 серпня 2000 р. № 1336 та діє від 20 грудня 2017 року.

З 20 грудня 2017 року було збільшено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим, та уточнено окремі формулювання.

Зокрема наголошуємо, що ФОП– платники єдиного податку можуть здійснювати без застосування РРО роздрібну торгівлю продовольчими товарами (крім підакцизних товарів).

Раніше – до 20 грудня – без застосування РРО з застосування книги обліку розрахункових операцій здійснювали роздрібну торгівлю ФОП - платники єдиного податку продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

За Постановою КМУ від 29.09.2010 №878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) повинні здійснити наступні суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій:

- до 1 липня 2011 року – ті, хто провадить господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 100 тис. осіб (крім суб'єктів малого підприємництва);

- до 31 грудня 2011 року суб'єкти малого підприємництва, у населених пунктах з чисельністю населення понад 100 тис. осіб;

- до 31 грудня 2011 року всі, хто провадить господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 25 до 100 тис. осіб.

Не зобов'язані встановлювати спеціальні платіжні засоби такі суб'єкти господарювання:

- заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема: особовий склад Збройних сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств;

- які не застосовують реєстратори розрахункових операцій;

- які здійснюють діяльність у населених пунктах з кількістю населення менше 25 тис.осіб;

- підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім АЗС).

Не зобов’язані використовувати спеціальні платіжні термінали ФОП – платники єдиного податку, які не зобов’язані застосовувати у розрахунках РРО.

За обмеження або відмову в реалізації прав споживачів щодо використання електронних платіжних засобів на СГ накладається штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 8500 грн. Підстава для цього: постанова КМУ від 02.10.2013 №727, яка діє з 17.10.2013.

Слід врахувати, що сліп, надрукований на платіжному терміналі, не є розрахунковим документом у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Тобто використання платіжного терміналу не замінює РРО.

 

Хто з ФОП-платників єдиного податку зобов’язаний застосовувати РРО!

Підприємці I-III груп єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту зобов’язані ( не залежно від обсягу доходу) застосовувати РРО. Норма працює від 8 травня 2017 року.

Необхідність застосування РРО при продажу технічно складних побутових товарів передбачено пунктом 296.10 статті 296 ПКУ та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Підприємці – платники єдиного податку II-III групи, які перевищили протягом календарного року мільйонний обсяг доходу, застосовують РРО відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ незалежно від обраного виду діяльності.

Обсяг доходу враховується за поточний звітний податковий рік та визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – ФОП. Тобто враховується готівка і безготівка.

 

Коли потрібно розпочати застосовувати РРО?

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

 

Щодо продажу пива у бляшанках та пляшках.

Починаючи з 20 грудня 2017 року платники єдиного податку зобов’язані проводити розрахунки за готівку при продажу пива у пляшках і бляшанках через зареєстрований належним чином РРО. Саме наявність РРО, а не КОРО – умова отримання ліцензії для торгівлі пивом.

 

Щодо продажу пива на розлив.

ФОП- платники єдиного податку не мають права торгувати алкоголем. Виняток – тільки щодо роздрібного продажу пива або столового вина.

Також пиво, яке є алкогольним напоєм продається виключно за наявності відповідної ліцензії. Це передбачено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Оскільки ще від 1 липня 2015 року діяльність з роздрібної торгівлі пивом підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв, то ФОП - платники єдиного податку II та III групп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування при проведенні розрахунків РРО.

 

Про новий реєстр РРО

ДФС України наказом від 06.06.2018 №362 затвердила новий Державний реєстр РРО. Відповідно втратив чинність попередній реєстр, затверджений наказом №79. Оновлений Державний реєстр містить 167 моделей РРО і включає ті, що дозволені до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.

Окремо наводиться Перелік реєстраторів, виключених з Державного реєстру у 2016 та у 2017 роках, експлуатація яких не дозволяється. Таких РРО 5.

 

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

 

Кому ДФС може надати інформацію про доходи фізичної особи

Персональні дані фізичних осіб - платників податків із ДРФО є інформацією з обмеженим доступом.
Без згоди фізичної особи - платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:
1)за
рішенням суду;
2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, зокрема, органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО.
На сьогодні відповідно до Порядку надання інформації Д
ФС на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 13.12.2016 №3639/5/1085, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1652/29782, ДФС надає на запити органів державної виконавчої служби інформацію з ДРФО, зокрема, про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб.


Єдинники, використовуючи землю малолітніх дітей, повинні сплачувати земельний податок

Пунктом 99.2 ст.99 ПКУ визначено, що грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками або усиновителями, опікунами чи піклувальниками до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності у повному обсязі. Батьки та усиновителі неповнолітніх і неповнолітні, у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх, несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно, у частині земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку І-ІІІ груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку ІV групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Враховуючи зазначене, якщо земельна ділянка належить не фізичній особі, яка здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, а її малолітнім дітям, то земельний податок сплачується на загальних підставах батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальника.

 

Не отримали повідомлення на сплату податку за нерухомість? Зверніться до податкової!

У 2018 році фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно за 2017 рік.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платникам податку за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня. Розрахунок здійснюється на підставі відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення-рішення.

За порушення термінів сплати податків платники притягуються до відповідальності у вигляді штрафу від 10 до 20 % своєчасно несплаченої суми.

З метою недопущення несвоєчасної сплати податку власникам об’єктів нерухомого майна, які володіють житловими будинками площею понад 120 м², квартирами площею понад 60 м²  або об’єктами нежитлової нерухомості у разі неотримання податкових повідомлень-рішень на сплату податку, або ж якщо платник податку не погоджується з розрахунком податку чи виявить розбіжності в наявній у нього інформації про об’єкт нерухомості, він має звернутися з оригіналами документів на нерухомість до податкової інспекції, за своїм місцем реєстрації.

Якщо є підстави, фахівці інспекції мають провести перерахунок суми і надіслати нове податкове повідомлення-рішення.

Також, власникам розкішних об’єктів нерухомості в податковій нагадали, якщо загальна площа (для квартири) перевищує 300 м²  чи 500 м² (для будинку), до обчисленої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, додатково сплачується ними 25 000 грн на рік за кожний такий об’єкт нежитлової нерухомості (його частку).

 

Прочитано 334 раз

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены